Меморіальний будинок-музей Т.Г. Шевченка (Київ)

Меморіальний музей Т.Г. Шевченка, відомий як «Хата на Пріорці», – відділ Національного музею Тараса Шевченка в Києві, створений у 1989 році.

У цій хаті Тарас Шевченко прожив два тижні в серпні 1859 року, перед своїм від'їздом до Петербурга. Щодня музей несе до людей неосяжний образ Тараса Шевченка, проводить популяризаторську та просвітницьку роботу.

Востаннє перебуваючи в Україні, в «золотоглавому, садами повитому і тополями увінчаному» Києві, Тарас Григорович побажав зупинитися на околиці міста. Пройшовши пішки весь Поділ і Куренівку, він опинився на Пріорці. Відомі слова поета про ту прогулянку: «Йшов та йшов – бачу хатина стоїть, не то панська, не то мужича, біла-біла, наче сметана, та ще й садочком обросла, а на дворі розвішані дитячі сороченята сушаться та й рукавчатами махають, ніби кличуть мене до себе…».

Тут поет і зупинився. Усе життя господиня цієї оселі Варвара Пашковська пишалася тим, що в неї квартирував сам Тарас Шевченко. Останній київський притулок Шевченка став для нього розрадою та справжньою домівкою, а прості люди, з якими він встиг заприятелювати, – сім'єю. Два тижні Шевченко насолоджувався привітністю місцевих жителів, навколишнім садом, українською піснею, пріорчанською дітворою. А влаштоване дивакуватим квартирантом свято ласощів для його маленьких друзів увійшло до найсвітліших місцевих легенд. Кобзаря на Пріорці звали просто – «дядько Тарас». Зі сльозами його проводжали до Петербурга та згадували потім усе життя цю щасливу зустріч, передаючи своїм дітям світлі спогади про українського генія, як про безмежно добру, щиру, сердечну, доступну й рідну людину. А хату Пашковської стали називати Тарасовою.

Сама хата, яку вважають головним експонатом музею, і довколишня місцевість наклали відбиток на стиль і напрямки роботи відділу – краєзнавчої, пошукової, освітньої. Музейна експозиція відтворює побут мешканців передмістя, висвітлює біографію Тараса Шевченка та обставини останньої подорожі в Україну, показує його київське оточення тощо. На подвір'ї садиби встановлено меморіальну дошку з барельєфним профілем Шевченка. Неподалік від будинку росте 400-літній дуб, під яким, за спогадами сучасників, любив сидіти поет.

Музей пропонує багато цікавих тематичних екскурсій: про третю подорож Шевченка в Україну, його перебування в Києві, зокрема на Пріорці, про історію київських околиць Куренівки і Пріорки часів Тараса Шевченка; проводить пішохідні екскурсії територією парку від Тарасового дуба, якому вже 400 років, до дачі «Кинь-Ґрусть», що згадується в Шевченкових творах, екологічні екскурсії територією парку.

Захопливий для найменших відвідувачів, корисний для учнів, цікавий для дорослих, улюблений людьми похилого віку, музей робить велику справу – дає можливість відчути Шевченкову надзвичайну особистість і поринути у світ його творчості.

 

Використано матеріали сайтів http://taras-shevchenko.in.ua/ та http://primetour.ua/uk/excursions/museum.