Бугаєвська Анна

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

09.03.2016

Уже півтора століття ім'я Тараса Шевченка надихає живописців і графіків на відтворення його поетичного світу засобами мистецтва. Проходять роки, минають століття, а вірші й поеми Великого Кобзаря не перестають і сьогодні бути актуальними. Для багатьох художників особистість Тараса Шевченка, його нелегка доля й невмируща поезія стали джерелом натхнення практично в усіх видах мистецтва. Одним з них є екслібрис.

Екслібрис (лат. «еx libris» – «із книг») – власницький знак у книзі у вигляді мініатюрного графічного зображення і тексту, які засвідчують приналежність видання певній особі або бібліотеці, товариству чи певній установі, зокрема, при реконструкції книжкових зібрань, розпорошених у різних книгосховищах, визначити етапи розвитку приватних книгозбірень, простежити хронологію їх поповнення та бібліофільські зацікавлення власника бібліотеки, зміну його особистих смаків та їх еволюцію. Більшість екслібрисів існують у вигляді відтиску печатки (штемпелю) або вклеєного у книгу невеличкого паперового ярлика чи етикетки [5].

В епоху Середньовіччя стало традицією власницькі написи на книгах починати словами: «Ex libris». Далі зазначалися ім'я та прізвище власника книги на латині або назва монастиря, бібліотеки тощо. Певного вжитку набули й інші форми запису даного терміну на латині: «liber» (книга), «libri» (книги), «bibliotheca» (бібліотека), «ex bibliotheca» (з бібліотеки), «collectio» (зібрання), «ex collectione» (із зібрання), «ex cathalogo» (з каталогу), «donum» (дарунок) та їх відповідники іншими мовами [5].

Останнього часу також використовують інші слова, що визначають тематичну, видову та іншу приналежність книги. Наприклад, «шевченкіана».

Зародженню художньої екслібрисної шевченкіани ми завдячуємо Олені Кульчицькій – учительці малюнка середньої школи в Перемишлі. У 1917 році вона виконала книжковий знак для бібліотеки імені Т. Г. Шевченка у Володимирі-Волинському. З того часу українські художники починають активно розвивати жанр екслібрису на шевченківську тематику [2]. Найчастіше у своїх композиціях митці зображують портрети Т. Г. Шевченка у сюжетах з його особистого життя або з його творів. Нерідко в оформленні використовуються шрифтові елементи. Це, як правило, цитати з віршів великого українського класика. Є зображення різних пам'ятників Т. Г. Шевченка й обкладинки книг знаменитого «Кобзаря» [3].

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка ознайомився з календарем-щомісячником, який присвячений 175-ій річниці від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка. У календарі представили свої праці О.Мікловда, П.Прокопів, Ю.Процан, І.Балан, В.Хворост, В.Усолкін, Г.Сергєєв, О.Мікловда, А.Гаринський, Б.Гурман. Кожне зображення неповторне, воно ніби висловлює любов і вдячність геніальному поету, чиї твори продовжують служити невичерпним джерелом натхнення.

Зацікавленість екслібрисистів «духовним скарбом» українського народу в образі Шевченка можна побачити у праці Петра Нестеренко, кандидата мистецтвознавства, доцента, завідувача проблемної науково-дослідної лабораторії образотворчого мистецтва і архітектури НАОМА [4]. У статті йдеться про зацікавлення майстрів екслібриса творчістю Шевченка, витоки шевченкіани, іконографію образу, резонансну збірку віршів «Кобзар» та екслібриси, створені за мотивами творів Шевченка часів перебування його на засланні, монументальну шевченкіану, а також екслібриси, виконані для бібліотек музеїв, товариств, шкіл тощо.

Художники О. і С. Харуки	Художник В. Вишняк	Художник А. Алексєєв	Художник Б. Гурман
;
Художник Б. Гурман	Художник В. Усолкін	Художник М. Стратілат	Художник О. Мікловда
;
Художник М. Бондаренко	Художник С. Боровський	Художник М. Котляревська	Художник І. Крислач
;
Художник Б. Куновський	Художник Б. Куновський	Художник Б. Куновський	Художник В. Леоненко
;
Художник В. Леоненко	Художник О. Литвинов	Художник В. Масик	Художник О. Микловда
;
Художник М. Неймеш	Художник М. Неймеш	Художник М. Неймеш	Художник Ю. Процан
;
Художник Б. Романов	Художник І. Саратовський	Художник А. Сивак	Художник А. Худяков
;
Художник Ю. Молибоженко	Художник Р. Прохневський	Художник Б. Романов	Художник Б. Романов
;
Художник Б. Романов	Художник Б. Романов	Художник Б. Романов	Художник О. Кульчицька

Джерела до написання статті:

1. Сайт газети «Мой город Северодонецк».

2. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара.

3. Научно-просветительский институт имени Тараса Шевченко.

4. Стаття Петра Нестеренко, кандидата мистецтвознавства, доцента, завідувача проблемної науково-дослідної лабораторії образотворчого мистецтва і архітектури НАОМА.

5. Українська бібліотечна енциклопедія.