1814

25 лютого (9 березня за н. ст.). У с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія Івановича Шевченка, кріпака поміщика Василя Енгельгардта, народився син Тарас.

1815

Грудень. Сім’я Григорія Івановича Шевченка переселилась із с. Моринці до с. Кирилівка, де й пройшли дитячі роки Шевченка.

1816

9 березня. Кріпацька родина Шевченків під час чергового урядового перепису населення записана до списків. Серед дітей Григорія Шевченка зазначено дворічного Тараса та його старшого брата Микиту.

1820

Літо. Малий Тарас ходив за село шукати «залізні стовпи», що «підпирають» небо, і там заблудився. Його підібрали чумаки і ввечері привезли в Кирилівку.

1822

Осінь. Батьки посилають Тараса вчитися в сільську школу до дяка-вчителя Павла Рубана (Совгиря).

1823

29 січня. Сестра Тараса — Катерина — вийшла заміж у сусіднє село Зелену Діброву за кріпака Антона Красицького.

20 серпня. Померла мати Тараса — Катерина Якимівна Шевченко.

7 жовтня. Батько Тараса вдруге одружується з Оксаною Терещенко, у якої було своїх троє дітей.

1824

Літо. Малий Тарас чумакує разом з батьком. Про цю подію у своєму житті він згадує в повісті «Наймичка».

1825

21 березня. Помер батько Тараса — Григорій Іванович Шевченко.

У цьому році Тарас Шевченко йде в Кирилівську школу в найми до вчителя-дяка Петра Богорського.

1827—1828

Не витримавши жорстокого поводження дяка Богорського, Тарас утікає зі школи в містечко Лисянку з наміром піти в науку до місцевого маляра.

З Лисянки Шевченко переходить до іншого дяка-маляра в село Тарасівку.

Після невдалих спроб влаштуватися в науку до малярів Тарас повертається в Кирилівку, пасе громадську череду. Пізніше він наймитує в попа Григорія Кошиця.

1828

Шевченко протягом двох тижнів живе у хлипнівського маляра-живописця.

Літо. У зв’язку з тим, що за віком Шевченко повинен був уже працювати на панщині, він звертається до управителя поміщицького маєтку у Вільшаній з проханням дозволити йому вчитися у хлипнівського маляра-живописця. Але управитель Дмитренко забирає Тараса у двірню поміщика Павла Енгельгардта.

У поміщика Енгельгардта Тарас працює кухарчуком, а потім козачком. Крадькома він копіює лубочні картини, що потрапляли до його рук.

1829

Весна. Разом з обозом поміщика П. Енгельгардта Шевченко виїхав з Вільшани через Київ, Чернігів і Білорусію в Литву у м. Вільно.

У Вільні він вивчає польську мову, читає твори польських письменників.

6 грудня. Заставши Тараса за малюванням, поміщик жорстоко покарав його.

7 грудня. За наказом поміщика Шевченка побили різками на конюшні.

1830

Шевченко виконує олівцем малюнок «Погруддя жінки».

В цьому році в майстерні художника Яна Рустема Шевченко вчився малювати.

У Вільні він був свідком польського визвольного повстання проти російського самодержавства.

1831

Лютий. Поміщик П. Енгельгардт переїжджає в Петербург. Слідом за ним в обозі, разом з іншими дворовими, Тарас прибув до Петербурга.

1832

Поміщик законтрактував Шевченка цеховому майстру-живописцю В. Ширяєву.

1832—1834

На вечорах у Ширяєва Тарас Шевченко разом із своїм товаришем Федотом Ткаченком слухає читання творів О. Пушкіна, В. Жуковського та інших письменників.

У цей час у Петербурзі він білими літніми ночами перемальовує статуї в Літньому саду.

1835

4 жовтня. Комітет Товариства заохочення художників розглянув малюнки Шевченка і відзначив у протоколі, що вони заслуговують на увагу.

1836

1 липня. Шевченко відвідує святкове гуляння в Петергофі.

3 липня. Познайомився з учнем Академії мистецтв Іваном Максимовичем Сошенком.

Липень — листопад. Працює разом із Ширяєвим над розписом плафонів Великого театру в Петербурзі.

У цьому році за порадою І. Сошенка виконує з натури ряд акварельних портретів. Постійно позував йому Іван Нечипоренко — кріпак поміщика Енгельгардта. Сошенко познайомив Шевченка з Є. П. Гребінкою.

1837

Початок року. Відбулося знайомство Шевченка з В. Григоровичем, К. Брюлловим, В. Жуковським, О. Венеціановим, І. Панаєвим та іншими діячами культури.

18 березня. На квартирі К. Брюллова в присутності художників О. Венеціанова і А. Мокрицького, після читання творів Пушкіна, йшла мова про тяжку долю Шевченка. Художник А. Мокрицький просить К. Брюллова допомогти визволити Шевченка «от тяжелых, ненавистных цепей рабства».

2 квітня. К. Брюллов розпочав роботу над портретом В. Жуковського, призначеного для викупу Шевченка з кріпацтва.

Травень. Шевченко важко захворів і перебував у лікарні.

У цьому році виконує акварельні портрети Катерини Абази та малюнок «Смерть Сократа». Пише баладу «Причинна».

1838

22 квітня. Заходами видатних діячів російської та української культури викуплено Шевченка на волю за 2500 крб., одержаних від лотереї, на якій було розіграно портрет В. Жуковського роботи К. Брюллова.

25 квітня. В майстерні К. Брюллова, в присутності М. Вієльгорського та А. Мокрицького, поет В. Жуковський вручив Шевченкові відпускну.

Квітень. Шевченко відвідує класи Академії мистецтв як вільний слухач. Навчається під керівництвом К. Брюллова, користується його багатою бібліотекою, деякий час живе в нього на квартирі.

Вересень. У Шевченка поселився художник В. Штернберг, який повернувся з України і привіз із собою ряд картин, малюнків, етюдів.

1839

20 січня. Товариство заохочення художників призначило Шевченкові утримання по 30 крб. на місяць.

3 травня. Ухвалою Ради Академії мистецтв Шевченка нагороджено срібною медаллю за малюнок з натури.

Липень. Шевченко випроводжав свого друга Сошенка, який виїздив з Петербурга на постійну роботу до Ніжинського повітового училища.

Літо. Шевченко відвідує літературно-музичні вечори в М. Глинки, де бували В. Бєлінський, І. Крилов, К. Брюллов та ін. В цьому році намалював портрети С. Гулака-Артемовського, В. Жуковського, І. Крилова, А. Лагоди та ін.

1840

Квітень. Вийшла з друку перша збірка творів Т. Шевченка під назвою «Кобзар», де вміщено твори «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

27 квітня. Відбувся літературний вечір на квартирі в письменника О. Струговщикова, на якому були присутні К. Брюллов, М. Глинка, В. Бєлінський, М. Маркевич, Т. Шевченко, Ф. Толстой, І. Панаєв, Ф. Одоєвський та інші діячі культури.

9 травня. На вечорі в історика М. Маркевича були Т. Шевченко, Ф. Толстой, М. Глинка, О. Нікітенко, О. Струговщиков та ін.

Травень — червень. Ряд журналів та газет вмістили рецензії на «Кобзар» Шевченка.

Липень. З нагоди від’їзду В. Штернберга до Італії Шевченко подарував йому свій «Кобзар», записавши на цьому примірнику вірш «На незабудь Штернбергові».

27 вересня. Рада Академії мистецтв нагородила Т. Шевченка срібною медаллю за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».

1841

26 вересня. Рада Академії мистецтв нагородила Шевченка третьою срібною медаллю за акварель «Циганка-ворожка».

Листопад. Вийшов з друку альманах «Ластівка», де були вміщені поезії Шевченка «Думка» («Вітре буйний, вітре буйний»), «Причинна», «На вічну пам’ять Котляревському», «Думка» («Тече вода в синє море») та перша глава поеми «Гайдамаки».

Грудень. Вийшла з друку окремою книжкою поема «Гайдамаки».

У цьому році поет зустрівся з лікарем А. Козачковським, з яким тісно здружився.

Для збірника «Наши, списанные с натуры русскими» намалював ілюстрацію «Знахар», для збірника «Сто русских литераторов» — ілюстрацію «Католицький чернець».

1842

Березень. Посилає на Україну Г. Квітці-Основ’яненку, В. Забілі, М. Маркевичу та Г. Тарновському примірники поеми «Гайдамаки».

Червень. Шевченко написав листа В. Штернбергу в Рим, у якому повідомляє про своє бажання поїхати до Італії.

Вересень. Журнал «Маяк» вмістив уривок з драми Шевченка «Никита Гайдай».

Жовтень. Шевченко пароплавом виїжджає в подорож по Балтійському морю. Захворів у Ревелі (Таллінн).

16 листопада. Повернувся до Петербурга з невдалої подорожі.

У цьому році виконав 32 ілюстрації до книги М. Полевого «История князя Италийского, графа Суворова Рымникского, генералиссимуса российских войск», ілюстрацію до повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» та ін.

1843

Початок року. У Харкові вийшов з друку альманах «Молодик», де були вміщені поезії Шевченка: «Думка» («Тяжко, важко в світі жити»), «Н. Маркевичу», «Утоплена».

Травень. Разом з українським письменником Є. Гребінкою поет виїхав на Україну.

Шевченко приїжджає в Качанівку, подорожує по селах і містах України, знайомиться з життям трудового народу, виконує ряд етюдів та начерків.

Початок червня. Приїжджає до Києва. Тут знайомиться зі студентами, інтелігенцією; вивчає історичні й культурні пам’ятки, малює стародавню архітектурну пам’ятку Київської Русі Видубецький монастир, замальовує краєвиди та околиці міста.

13 червня. Відвідує Межигір’я, де записує народні пісні, перекази, виконує етюди та ескізи до «Судної ради» і малюнок «Межигірський монастир».

29 червня. Шевченко разом з Є. Гребінкою прибули в с. Мойсівка на бал до поміщиці Т. Волховської. Тут він познайомився з поетом О. Афанасьєвим-Чужбинським.

Початок липня. З учасником руху декабристів О. Капністом, сином відомого російського письменника, прибув до Яготина в маєток Рєпніних.

Липень — серпень. Шевченко подорожує на південь України. Відвідує Катеринослав, с. Покровське, оглядає о. Хортиця.

Кінець серпня. Перебував у П. Лукашевича в Березані.

Вересень. Шевченко гостює в Кирилівці у своїх родичів. Відвідав у Городищі матір українського композитора і співака С. Гулака-Артемовського. Побував у Чигирині, Суботові.

Початок жовтня. В с. Ісківці відвідує етнографа О. Афанасьєва-Чужбинського, разом з ним читає в оригіналі твори польського поета Адама Міцкевича.

Жовтень. Шевченко на довгий час оселяється в Яготині у флігелі маєтку князя М. Рєпніна. З Яготина деколи виїжджає в навколишні села й міста до своїй знайомих.

11 листопада. Шевченко присвячує Варварі Рєпніній поему «Тризна», написану російською мовою.

1844

10 січня. Поет виїжджає з Яготина.

12—14 січня. Гостює у Т. Волховської в Мойсівці.

15 січня. Приїхав у с. Линовиця до Якова де Бальмена, який пізніше разом з М. Башиловим ілюстрував рукописний «Кобзар» Т. Шевченка, переписаний латинською азбукою.

Січень. У Петербурзі була надрукована поема Т. Шевченка «Гамалія».

Кінець січня. Поет приїжджає до Києва.

Початок лютого. У Києві на контрактах знайомиться зі студентом Київського університету Василем Білозерським.

Середина лютого. Шевченко після подорожі по Україні їде в Петербург. Зупиняється по дорозі в Москві, де зустрічається зі своїм другом, видатним артистом Михайлом Щепкіним, знайомиться з істориком Осипом Бодянським.

Кінець лютого. Повертається до Петербурга, де продовжує навчання в Академії мистецтв.

Квітень. У журналі «Маяк» надруковано поему Т. Шевченка «Бесталанный» («Тризна»). В цьому ж місяці вона вийшла окремим виданням.

Кінець квітня. Виходять у світ «Чигиринський кобзар» і «Гайдамаки».

30 жовтня. Товариство заохочення художників ухвалило надати грошову допомогу Шевченкові на видання «Живописной Украины».

Листопад. Студенти Медико-хірургічної академії готують до постановки п’єсу Шевченка «Назар Стодоля».

Кінець листопада. Вийшов альбом офортів Шевченка «Живописная Украина», куди ввійшли: «У Києві», «Видубецький монастир у Києві», «Судня рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигрині 1649 року».

1845

Початок року. Шевченко в Петербурзі зустрічається з учасниками політичного гуртка петрашевців.

22 березня. Шевченко подав заяву до Ради Академії мистецтв з проханням видати йому атестат на звання художника. Одночасно він просить Академію видати йому документ на право виїзду на Україну, де він збирався постійно жити й працювати.

Рада Академії мистецтв ухвалила надати Шевченкові звання некласного художника.

25 березня. Академія мистецтв видала Шевченкові документ на право поїздки на Україну.

Кінець березня. Поет виїхав на Україну через Москву. Тут зустрічається з М. Щепкіним, оглядає архітектурні пам’ятки міста.

Початок квітня. Живе в с. Мар’їнське в садибі О. Лук’яновича. Знайомиться з життям селян, малює.

Квітень — липень. Шевченко подорожує по містах і селах України, вивчає життя народу, змальовує архітектурні пам’ятки та різні краєвиди. Буває в Києві.

20—22 липня. Перебуває в Ромнах на Іллінському ярмарку. Був присутній на спектаклях, у яких брав участь видатний український актор Карпо Соленик.

23 липня. Виїжджає разом з поміщиком Родзянком до с. Веселий Поділ Полтавської губернії. Тут познайомився з чеським композитором А. Єдлічкою.

Початок серпня. У Києві Шевченко подає заяву до «Временной комиссии для разбора древних актов» (Археографічної комісії) про зарахування його співробітником комісії.

19 серпня. Прибув у Переяслав до свого приятеля лікаря Андрія Козачковського. Разом з ним відвідує с. Андруші, Монастирище, де змальовує краєвиди та історичні пам’ятки.

Кінець серпня. Шевченко приїхав у с. Потоки (Київщина) до Тарновських, де пробув близько двох тижнів і виконав ряд малюнків, серед яких автопортрет, подарований ним Надії Тарновській.

Вересень. Відвідує Чигирин, Суботів та інші місця, пов’язані з визвольною боротьбою українського народу проти польської шляхти.

Звідси їде на батьківщину — в Кирилівку. Гостює у братів, сестри Ярини, зустрічається з земляками.

Відвідав с. Зелена Діброва, гостює в сестри Катерини.

Кінець жовтня. Хворий Шевченко приїжджає до А. Козачковського у Переяслав.

Кінець листопада. Шевченко перебуває в с. В’юнищі.

10 грудня. Шевченка офіційно зараховано співробітником Київської археографічної комісії.

Кінець грудня. Шевченко знову захворів і повернувся до Переяслава.

25 грудня. Хворий поет у Переяславі написав свій знаменитий «Заповіт», у якому пристрасно закликає народ до збройного повстання.

1846

12 січня. Шевченко перебуває в Мойсівці разом з поетом В. Забілою та істориком М. Маркевичем. На балу в Т. Волховської було розіграно портрет О. Шостки, виконаний Т. Шевченком.

Січень. Шевченко відвідав знайомих у Березовій Рудці та Лемешівці.

Початок лютого. Поет заїжджає в с. Ісківці до О. АфанасьєваЧужбинського.

За наміченим планом Шевченко і О. Афанасьєв-Чужбинський їдуть до Чернігова через Лубни, Прилуки, Ніжин.

Лютий. В Ніжині поет зустрічався з художником І. Сошенком, студентами Ніжинського ліцею та майбутнім перекладачем його творів російською мовою М. Гербелем.

24 лютого. Шевченко приїхав до Чернігова, де його тепло зустрічали читачі. В Чернігові замальовує архітектурні та історичні пам’ятки, записує фольклорні перекази. З Чернігова Шевченко на деякий час виїжджав у Седнів до Лизогубів.

Квітень. Поет живе в Седневі.

Кінець квітня. Шевченко повернувся до Києва і поселився на Хрещатику в готелі.

Травень. У Києві поет знайомиться з істориком М. Костомаровим, одним з організаторів Кирило-Мефодіївського товариства. З готелю він переселився на Козине болото в будинок Житницьких, де жив разом з О. Афанасьєвим-Чужбинським і художником М. Сажиним.

Травень — червень. Під час перебування в Києві замальовує історичні і архітектурні пам’ятки, мальовничі краєвиди.

Друга половина червня. У складі експедиції під керівництвом професора Київського університету М. Іванишева виїжджає на розкопки могили Переп’ят в околицях Фастова. Під час розкопок могили записує народні пісні про Бондаренка, Палія та інших ватажків селянських повстань, замальовує археологічні знахідки, типи селян, краєвиди.

Протягом перебування на розкопках часто буває в Києві.

21 вересня. Одержує розпорядження Археографічної комісії про виїзд до Кам’янець-Подільської і Волинської губерній з метою замалювати стародавні архітектурні пам’ятки та зробити фольклорні й етнографічні записи.

Кінець вересня. Шевченко виїжджає на Поділля й Волинь.

3 жовтня. Під час подорожі зупиняється в Кам’янці-Подільському. Учитель гімназії П. Чуйкевич записує до альбому Т. Шевченка народну пісню про Кармалюка.

Жовтень — листопад. Відвідує Почаїв, Кременець, Дубно, Острог, Корець, Берестечко, Новоград-Волинський та інші місця Волині.

Перша половина листопада. Повертаючись з Волині, зупиняється в Житомирі.

27 листопада. Подає заяву попечителю Київського учбового округу з проханням призначити його викладачем малювання Київського університету.

Грудень. Шевченко відвідує в Києві засідання Кирило-Мефодіївського товариства. Читає членам товариства «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим...» та інші твори.

1847

9 січня. Шевченко виїжджає з Києва на Чернігівщину.

Січень. Перебуває в місті Борзна, на хуторі Кукуріківщина, де виконує портрети Білозерських і Віктора Забіли.

21 лютого. Міністр народної освіти С. Уваров повідомив листом попечителя Київського учбового округу про затвердження Шевченка на посаду вчителя малювання в Київському університеті.

Початок березня. Шевченко приїхав у Седнів до Лизогубів. Тут він готує свої поезії до друку і пише до них передмову, в якій закликає українських письменників широко висвітлювати життя народу.

22 березня. Київському генерал-губернатору надіслано розпорядження III відділу про арешт Шевченка, Костомарова, Марковича та інших учасників Кирило-Мефодіївського товариства.

5 квітня. При в’їзді до Києва Шевченка заарештовано. Під час арешту в нього було виявлено рукописну збірку поезій «Три літа», альбом з малюнками, листи від знайомих.

6 квітня. В супроводі поліцейського офіцера та рядового жандарма поета, разом із знайденими в нього творами та листами, відправлено в Петербург до III відділу.

17 квітня. Шевченка доставили в Петербург.

21 квітня. Почався допит Шевченка за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.

Квітень — травень. У казематі III відділу Шевченко написав цикл ліричних поезій.

30 травня. Шевченкові оголошено царський вирок про заслання його в Окремий Оренбурзький корпус рядовим солдатом «під суворий нагляд з забороною писати й малювати».

31 травня. Військове міністерство відправило поета в Оренбург.

9 червня. Шевченка доставлено до Оренбурга в розпорядження штабу військового корпусу.

9—14 червня. В Оренбурзі зустрічається з Ф. Лазаревським, С. Левицьким, О. Чернишовим. Друзі щиро співчувають тяжкій долі засланого поета.

Червень. З Оренбурга Шевченка відправлено до Орської кріпості в 3-ю роту 5-го батальйону.

Листопад — грудень. Шевченко хворіє на ревматизм і цингу.

Незважаючи на суворий нагляд, Шевченко намалював автопортрет, продовжує писати поетичні твори, які вміщав у невеликі захалявні книжечки.

1848

25—29 лютого. Пише лист В. Рєпніній, розповідає про своє солдатське життя, про те, що з часу прибуття до Орської кріпості почав писати щоденник, але 27 лютого спалив його.

5 травня. Шевченка зараховано до складу експедиції О. Бутакова і видано розпорядження про переведення його в 2-у роту 4-го батальйону, що містився в Раїмі. Експедиція мала завдання вивчити і науково описати Аральське море.

11 травня. Поет разом з експедицією О. Бутакова вирушив у похід до Раїма.

21 травня. Експедиція зупинилась у форті Карабутак, де Шевченко намалював укріплення.

19 червня — 25 липня. Учасники Аральської експедиції перебувають в укріпленні Раїм. Тут Шевченко виконав ряд пейзажних малюнків.

25 липня. Експедиція Бутакова на шхунах «Константин» і «Николай» вирушила в плавання по р. Сирдар’я в Аральське море. Шевченко був на шхуні «Константин».

25 вересня. Зібравши багатий матеріал про Аральське море, експедиція зупинилася зимувати на острові Косарал, у гирлі Сирдар’ї.

1849

Початок року. На Косаралі Шевченко продовжує працювати над літературними творами.

Лютий — березень. Шевченко перебуває в укріпленні Раїм, де виконує ряд малюнків.

Квітень. Повернувся на Косарал. Разом з учасниками експедиції готувався до плавання по Аральському морю.

6 травня. Експедиція О. Бутакова вирушила в друге плавання.

22 вересня. Після закінчення плавання експедиція зупинилась на Косаралі.

Кінець вересня. О. Бутаков разом з Т. Шевченком, X. Вернером та іншими учасниками експедиції виїжджає до Раїма.

10 жовтня. Експедиція виїхала до Оренбурга.

1 листопада. Після важкого переходу через пустельні степи поет прибув до Оренбурга.

5 листопада. Начальник експедиції О. Бутаков подав рапорт до штабу Окремого Оренбурзького корпусу, в якому просить надіслати на допомогу Шевченкові Броніслава Залеського для закінчення роботи над матеріалами Аральської експедиції.

14 листопада. Шевченко в листі до В. Рєпніної розповідає про плавання по Аральському морю і посилає їй автопортрет.

29 листопада. Намалював автопортрет і подарував його Ф. Лазаревському.

Листопад — грудень. В Оренбурзі знайомиться з польськими засланцями, дружить з ними.

1850

Січень. Після від’їзду О. Бутакова в Петербург Т. Шевченко переходить на квартиру до полковника К. Герна.

23 квітня. За порушення царського наказу про заборону писати й малювати Шевченка було заарештовано. Під час обшуку в нього відібрали листи від друзів, книги, малюнки та інші речі.

12 травня. Під конвоєм Шевченка відправлено до Орської кріпості.

9 серпня. Військове міністерство видало розпорядження про переведення Шевченка з 5-го батальйону в найбільш віддалений батальйон під найсуворіший нагляд.

5 вересня. Командир Окремого Оренбурзького корпусу видав наказ про переведення Шевченка до 1-го батальйону в Новопетровське укріплення на півострів Мангишлак.

13 жовтня. Поета доставлено в Гур’єв, а звідти на поштовому човні в супроводі унтер-офіцера відправлено до Новопетровського укріплення.

17 жовтня. Шевченко прибув у Новопетровське укріплення.

1851

Початок травня. До Новопетровського укріплення прибула експедиція для розшуках кам’яного вугілля в горах Каратау, очолювана гірничим інженером О. Антиповим. Серед членів експедиції були друзі Шевченка, польські політичні засланці: Броніслав Залеський, Людвіг Турно.

28 травня. Експедиція вирушила в гори Каратау. На прохання друзів Шевченко був зарахований до складу експедиції. Під час експедиції створив близько ста малюнків.

Початок вересня. Учасники експедиції повертаються до Новопетровського укріплення.

Грудень. У казармах Новопетровського укріплення аматорський гурток поставив п’єсу О. Островського «Свои люди — сочтемся». Шевченко виконував роль Рисположенського.

1852

Початок травня. З Уральська до Новопетровського укріплення приїхав офіцер Уральського козачого полку М. Савичев. Він привіз поету листи від знайомих. У Новопетровському укріпленні М. Савичев пробув майже місяць, часто зустрічався з поетом. В цей час Шевченко виконав його портрет.

Червень. Від С. Гулака-Артемовського поет одержав грошову допомогу.

У цьому році намалював ряд краєвидів околиць укріплення.

Почав писати прозові твори російською мовою.

1853

Квітень. На місце померлого коменданта Новопетровського укріплення А. Маєвського, котрий прихильно ставився до Шевченка, приїхав майор І. Усков. З його родиною Шевченко був у дружніх стосунках. Новий комендант співчував засланцю, наскільки можливо полегшував умови його життя.

Червень. Шевченко почав займатися скульптурою, про що й повідомляє своїх друзів. За проектом Шевченка виготовлено і встановлено пам’ятник на могилі померлого сина Ускових — Дмитра. Малював портрети.

Вересень — жовтень. У Новопетровському укріпленні перебувала наукова експедиція під керівництвом відомого вченого, академіка К. Бера. Шевченко познайомився з К. Бером, М. Данилевським та іншими учасниками експедиції.

Осінь. Допомагає коменданту укріплення І. Ускову насаджувати сад.

1854

14 квітня. Просить А. Козачковського надіслати йому пам’ятку Київської Русі «Слово о полку Ігоревім», маючи намір перекласти її українською мовою.

Вересень — жовтень. Удруге перебуває на Мангишлаку експедиція, очолювана К. Бером. Шевченко мав добрі стосунки з учасниками експедиції.

Жовтень. Від Зигмунта Сераковського одержує олівці для малювання.

1855

6 квітня. Пише лист О. Плещеєву і ділиться з ним думками про свої повісті російською мовою.

Одержав листи від польських засланців з Оренбурга — Зигмунта Сераковського і Яна Станевича.

12 квітня. Розпочав листування з художником, віце-президентом Академії мистецтв Ф. Толстим. Просить його поклопотатися про полегшення своєї долі.

1856

16 квітня. Одержав від дружини Ф. Толстого, Анастасії Іванівни, листа з повідомленням, що порушено клопотання про його звільнення з заслання.

20 травня. В листі до М. Осипова розповідає про посаджену ним вербу в саду укріплення.

Цього ж дня в листі висловлює подяку Бр. Залеському за надіслану йому книгу М. Гоголя «Мертвые души». Доручає йому передати в журнал «Отечественные записки» рукопис повісті «Варнак».

Червень. Від С. Гулака-Артемовського одержав листа і гроші.

Листопад. Почав працювати над серією сатиричних малюнків «Притча про блудного сина».

1857

1 січня. Від А. Толстої Шевченко одержав листа, в якому вона повідомляє, що друзі вже домоглися від уряду звільнення його із заслання.

12 червня. Шевченко розпочав писати свій щоденник, куди заносив найважливіші епізоди свого життя, висловлювання про політичні події, мистецтво і літературу.

Липень. Шевченко читає тритомну працю польського філософа К. Лібельта «Естетика». Свої думки і враження від прочитаних книг він записував до щоденника.

21 липня. В Новопетровське укріплення надійшло розпорядження про звільнення Шевченка з солдатчини.

24 липня. За розпорядженням штабу 1-го батальйону командир роти капітан Є. Косарєв видав наказ про звільнення Шевченка з військової служби.

1 серпня. Комендант укріплення видав Шевченкові посвідчення на право проїзду до Петербурга.

2 серпня. На рибальському човні о 9 годині вечора поет виїхав з Новопетровського укріплення.

5 серпня. О 5 годині вечора прибув до Астрахані. Звідси він написав листа своїм друзям і поділився з ними радістю з приводу одержаної свободи.

6—21 серпня. Оглядає місто Астрахань, ознайомлюється з архітектурними і культурними пам’ятками, відвідує міську бібліотеку. Зустрічається зі своїми давніми друзями і знайомими, які записують свої враження від зустрічей з поетом у його щоденник.

22 серпня. На пароплаві «Князь Пожарский» вирушає до Нижнього Новгорода.

31 серпня. Під час стоянки пароплава в м. Саратов Шевченко відвідує матір М. Костомарова — Тетяну Петрівну.

Вересень. На пароплаві Шевченко бере участь у читанні літературних творів, знайомиться з політичними подіями, переписує до щоденника прочитані вірші, малює береги Волги та портрети знайомих.

13 вересня. Пароплав зупинився в Казані. Шевченко знайомиться з містом і малює його краєвиди.

20 вересня. Шевченко прибув до Нижнього Новгорода. Тут він дізнався про заборону йому в’їжджати до Москви та Петербурга. Поет тимчасово зупиняється на квартирі в архітектора П. Овсянникова. Над Шевченком встановлюється таємний поліцейський нагляд.

Вересень — жовтень. З інтересом знайомиться з містом, оглядає будови кремля, малює архітектурні споруди і портрети знайомих, читає художню та історичну літературу.

11 жовтня. Прочитав брошуру О. Герцена «Крещеная собственность».

13 жовтня. Почав відвідувати театр. Знайомиться з артистами, зокрема з К. Піуновою, з якою пізніше мав намір одружитися.

16 жовтня. На квартирі М. Якобі познайомився з декабристом І. Анненковим.

3 листопада. Читав журнал О. Герцена «Полярная Звезда» за 1856 рік. У щоденник записав думки про декабристів.

17 листопада. Відвідує відомого російського письменника і мовознавця В. Даля і поновлює з ним зв’язки.

10 грудня. Скопіював до свого щоденника портрет О. Герцена;

24 грудня. До Шевченка в Нижній Новгород приїхав М. Щепкін. Він гостював у поета 6 днів і виступав на сцені міського театру в п’єсах М. Гоголя, О. Островського, І. Котляревського. На спогад про цю зустріч поет подарував великому артисту автопортрет.

29 грудня. Шевченко проводжав свого великого друга М. Щепкіна в Москву.

1858

8 січня. Шевченко перейшов на квартиру до К. Шрейдерса, де й прожив до виїзду з Нижнього Новгорода.

21 січня. Був у театрі на бенефісі К. Піунової.

22 січня. До Шевченка заїхав Я. Лазаревський, який розповів про селянські заворушення на Україні.

1 лютого. В «Нижегородских губернских ведомостях» надруковано рецензію Шевченка на бенефіс К. Піунової.

6 лютого. З великим інтересом ознайомився з газетою «Колокол», яку видавав О. Герцен у Лондоні.

21 лютого. Розпочав переписувати для друку поезію, написану з 1847 р. по 1858 р.

1 березня. На ім’я нижегородського губернатора прийшло повідомлення про дозвіл Шевченкові жити в Петербурзі.

8 березня. Шевченко виїхав з Нижнього Новгорода в Москву.

9 березня. У Володимирі зустрівся з О. Бутаковим, який повертався в Оренбург.

10 березня. Поет прибув до Москви, переночував у готелі, а на другий день перейшов на квартиру М. Щепкіна.

11—24 березня. У Москві Шевченко оглядає Кремль, архітектурні пам’ятки, знайомиться з літераторами і вченими, відвідує О. Бодянського, С. Аксакова, М. Максимовича, В. Рєпніну та інших своїх знайомих.

25 березня. На честь повернення Шевченка із заслання М. Максимович влаштував урочистий обід. На квартирі в О. Кошелева познайомився з декабристом С. Волконським.

26 березня. Поїздом Шевченко виїхав у Петербург.

27 березня. Увечері приїхав до столиці, де його щиро зустріли і тепло вітали друзі й знайомі. В Петербурзі він живе на квартирі в М. Лазаревського.

28 березня. Відвідав родину Толстих. На квартирі у В. Білозерського зустрівся з колишніми польськими засланцями Сераковським, Станевичем і Желіговським (Совою).

12 квітня. Родина Толстих влаштувала обід на честь Шевченка. З вітальним словом виступили Ф. Толстой, М. Старов, І. Щербина, А. Толстая.

17 квітня. Познайомився з братами Жемчужниковими. Ввечері слухав оперу М. Глинки «Іван Сусанін».

18 квітня. У співачки І. Грінберг слухав композитора О. Даргомижського.

21 квітня. В театрі слухав оперу «Вільгельм Телль», в якій брав участь С. Гулак-Артемовський. Після закінчення опери розмовляв з літераторами.

26 квітня. Познайомився з поетом, революційним демократом В. Курочкіним та його братом М. Курочкіним.

30 квітня. В Літньому саду з С. Гулаком-Артемовським оглядав пам’ятник І. Крилову.

3 травня. В Ермітажі познайомився з відомим гравером Ф. Йорданом.

5 травня. Оглядаючи Ермітаж, зустрів там товариша по Академії мистецтв Г. Михайлова і від нього довідався про останні дні життя К. Брюллова в Римі.

13 травня. Польський поет Желіговський власноручно записав у щоденник Шевченка вірш «До брата Тараса Шевченка».

18 травня. На квартирі Ф. Толстого слухав М. Щепкіна, який прочитав уривок з твору О. Пушкіна «Скупой рыцарь». Тут же Шевченко прочитав свою поему «Неофіти».

Початок червня. Шевченко одержав окрему кімнату в Академії мистецтв, куди переїхав жити від М. Лазаревського.

Липень — жовтень. Шевченко продовжує опрацьовувати свою невольничу поезію. Відвідує Ермітаж, багато працює над офортами.

Жовтень. У журналі «Современник» в перекладі О. Плещеєва друкується вірш Шевченка «Минають дні, минають ночі».

Листопад — грудень. Відвідує вистави за участю негритянського артиста Айри Олдріджа. На квартирі Ф. Толстого зустрічається з ним.

23 грудня. Шевченко просить попечителя Петербурзького учбового округу дозволити друкувати його поезії.

25 грудня. Малює портрет Айри Олдріджа.

28 грудня. Шевченко, Айра Олдрідж, дочка Ф. Толстого Катерина відвідують Ермітаж.

У цьому році Шевченко познайомився і зустрічався з поетом Я. Полонським, зоологом М. Сєверцовим, художником М. Микешиним та іншими діячами вітчизняної культури.

1859

24 січня. Шевченко познайомився з українською письменницею Марком Вовчком. На згадку про цю зустріч написав поезію «Марку Вовчку».

Лютий. Поет познайомився з російським письменником І. Тургенєвим.

10 березня. На урочистому обіді на честь артиста О. Мартинова були присутні: Т. Шевченко, Ф. Толстой, М. Некрасов, М. Салтиков-Щедрін, М. Чернишевський, М. Добролюбов, І. Гончаров, О. Островський, І. Тургенєв, О. Плещеєв, В. Курочкін, М. Гербель, І. Панаєв, О. Нікітенко, М. Язиков та інші діячі прогресивної культури.

Березень. Надруковано в перекладі російською мовою в журналах «Народное чтение» і «Русская беседа» поезії Шевченка: «Садок вишневий коло хати», «Хустина», «Сон» («На панщині пшеницю жала»).

3 квітня. Дарує письменниці Марку Вовчку рукопис своєї поеми «Неофіти».

16 квітня. Подає заяву до Ради Академії мистецтв про надання йому звання академіка. На художній виставці в Академії експонуються офорти Шевченка «Притча про робітників на винограднику», «Старець на кладовищі», «Приятелі».

26 травня. Шевченко виїхав на Україну.

Кінець травня. По дорозі зупиняється в Москві і зустрічається з друзями.

3 червня. Ф. Лазаревський повідомляє матір, що до нього в Орел по дорозі на Україну заїжджав Шевченко з Д. Хрущовим.

12 червня. Приїхав у Переяслав до свого давнього друга А. Козачковського. Разом з Козачковським їздив на рибну ловлю в с. Козинці.

13—22 червня. Гостює в М. Максимовича у с. Прохорівка. Тут зустрічається з селянами.

Кінець червня. Через Пекарі, Канів, Корсунь виїжджає в Кирилівку, де гостює у своїх родичів.

1—14 липня. Поет живе в Корсуні у Варфоломія Шевченка. З Корсуня він виїжджав до Городища, Млієва, Межиріч та інших сіл. У Городищі Шевченко оглядає цукровий завод, зустрічається з робітниками.

15 липня. Біля Прохорівки Шевченка заарештовано, відправлено в Мошни, а звідти в Черкаси.

18—22 липня. Був під арештом у Черкасах.

22—26 липня. Заарештований Шевченко перебуває в Мошнах.

27 липня. Поета відправлено до Києва.

30 липня. Шевченка доставлено в Київ у розпорядження генерал-губернатора І. Васильчикова.

У Києві Шевченко мешкає на квартирі у свого знайомого Ю. Ботвиновського, який узяв його на поруки.

Серпень. Після закінчення слідства поету дозволено виїхати в Петербург. Тоді ж він перейшов на квартиру до свого товариша по Академії мистецтв І. Гудовського.

Під час перебування Шевченка в Києві він зустрічається з І. Сошенком, М. Чалим, І. Красковським, Ф. Лободою та іншими знайомими.

14 серпня. Шевченко виїхав з Києва в Переяслав, де пробув кілька днів.

20 серпня. По дорозі в Петербург зупиняється в Прилуках.

21 серпня. Заїжджає в Качанівку до В. Тарновського.

23—25 серпня. Перебуває в с. Гирявка в родині Лазаревських.

Початок вересня. Шевченко зупиняється в Москві, зустрічається з М. Щепкіним і розповідає йому про враження від поїздки на Україну.

7 вересня. Шевченко повернувся в Петербург.

Вересень. На літературних вівторках у М. Костомарова Т. Шевченко зустрічається з М. Чернишевським, З. Сераковським, Д. Мордовцем. Шевченко відвідує М. Чернишевського.

24 жовтня. М. Чернишевський сповіщає Є. Ковалевському, що Шевченко дає згоду бути членом Товариства для допомоги літераторам і вченим.

2 листопада. Поет у листі просить Варфоломія Шевченка закупити матеріал для хати та швидше відшукати ділянку землі під садибу.

У цьому році в Лейпцігу вийшла позацензурна збірка поезій «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки».

1860

Січень. Вийшов з друку «Кобзар» Шевченка.

18 лютого. Варфоломію Шевченку посилає план хати, яку хотів збудувати біля Дніпра.

Лютий. У журналі «Народное чтение» надруковано автобіографію Шевченка.

Березень. В альманасі «Хата» надруковано поезії Шевченка «Чого ти ходиш на могилу?», «Рано-вранці новобранці», «Не додому вночі йдучи», «Нащо мені женитися?», «Немає гірше, як в неволі», «Не молилася за мене», «Княжна» (уривок), «Хустина», «Доля», «Ой по горі роман цвіте».

13 квітня. Через М. Макарова передає за кордон О. Герцену «Кобзар».

Травень. На квартирі в М. Костомарова Шевченко познайомився з грузинським поетом Акакієм Церетелі.

Липень — серпень. Поет відвідує дачну місцевість Стрельну, де зустрічається з Ликерою Полусмаковою, колишньою кріпачкою поміщика Макарова, з якою хотів одружитися.

11 серпня. Надсилає М. Чалому в Київ 50 примірників «Кобзаря» для продажу, з тим, щоб одержані гроші було передано на користь недільних шкіл.

2 вересня. Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання академіка.

4 вересня. На урочистих зборах Академії мистецтв Шевченко проголошений академіком.

Вересень. На художній виставці в Академії експонуються олійний автопортрет Шевченка і його офорти.

11 листопада. Шевченко виступає з читанням своїх творів на літературному вечорі в Пасажі.

Кінець листопада. Поет хворіє і звертається по допомогу до лікарів.

У цьому році в перекладі російською мовою під редакцією М. Гербеля вийшов «Кобзар» Шевченка.

У періодичній пресі друкувались рецензії на «Кобзар» 1860 року. Російська критика дає високу оцінку творам українського народного співця. Польський поет Л. Совінський перекладає поему Шевченка «Гайдамаки».

1861

Початок січня. Надруковано «Букварь южнорусский» Т. Шевченка.

4 січня. Посилає примірники свого букваря М. Чалому в Київ і Ф. Ткаченку в Полтаву для розповсюдження. Виручені гроші просить передати на користь недільних шкіл.

Січень. За участю Шевченка вийшов у Петербурзі перший номер українського журналу «Основа». В ньому вміщено такі поезії Шевченка: «Не для людей, тієї слави», «Ой три шляхи широкії», «Заворожи мені, волхве», «Чернець», уривок з поеми «Єретик».

Січень — лютий. Хворий Шевченко продовжує працювати, пише листи до друзів, малює.

Хворого поета відвідують М. Лєсков, Л. Жемчужников, М. Костомаров, Ф. Черненко, Г. Честахівський.

25 лютого. Поет одержує вітальні телеграми з днем народження.

26 лютого. О 5 годині 30 хвилин ранку Тарас Григорович Шевченко помер.

26—28 лютого. Художники М. Микешин, М. Дмитрієв, В. Верещагін, П. Ейснер змалювали поета на смертному одрі. Скульптор П. Клодт зняв гіпсову маску з обличчя Шевченка.

28 лютого. Відбувся похорон Т. Г. Шевченка на Смоленському кладовищі в Петербурзі.

26 квітня. Друзі Шевченка організували перевезення праху поета з Петербурга на Україну. Труну в дорозі супроводили Г. Честахівський та О. Лазаревський.

До Москви труну поета везли поїздом. З Москви до Києва — підводою.

6 травня. Труна Шевченка прибула до Києва.

8 травня. О 7 годині ранку пароплавом «Кременчук» труну Шевченка відправили з Києва до Канева.

10 травня. Біля Канева на Чернечій горі поховано Тараса Григоровича Шевченка.