Відомо одинадцять фотографій Шевченка, до наших днів залишилось лише десять (дев’ять з них — у ДМШ, одна — в будинку-музеї Т. Г Шевченка в Києві). В роки юності та до заслання Тарас не фотографувався.

Перше його фото на прохання М. Дорохової зроблено 30 березня 1858 р. в А. Деньєра. На знімку ми бачимо поета в шапці й кожусі та з бородою, . Із цього фото 1860 р. він виконав автопортрет.

Наступне фото виконано у фотоательє І. Досса в 1858 році. На ньому Шевченко без головного убору, в білій сорочці і чорному піджаку. Після смерті І. Досса з його негатива зроблено кілька відбитків у фотоательє Д. Здобнова. Художники О. Бобров, В. Касіян, С. Красицький користувалися цією фотографією при написанні портретів поета. За цим же знімком І. Рєпін 1888 р. зобразив портрет для світлиці в хаті, збудованій на Чернечій горі для сторожа могили Шевченка.

Третє фото, досить відоме, — в смушковій шапці й кожусі, з поголеною бородою — зроблено в квітні 1859 р. в того ж А. Деньєра. З цього фото Л. Жемчужніков замовив у Парижі літографський портрет (його неперевершено виконав літограф А. Муйєрон) і доставив до Петербурга. Шевченко підтвердив літографію підписом і використовував її, працюючи над останнім автопортретом. Після смерті кобзаря художники В. Мате, М. Мурашко, Ф. Красицький та ін. користувалися цим знімком для створення живописних, графічних і скульптурних портретів Шевченка. З цього ж фото І. Крамськой на замовлення П. Третьякова — засновника Третьяковської картинної галереї — в 1871 році зобразив один з найкращих портретів Тараса Шевченка.

У 1859 р. Шевченко знову фотографувався в Деньєра — разом зі своїми друзями Г. Честахівським, братами О. та М. Лазаревськими і П. Якушкіним. Лейпцігський майстер Ф. Брокгауз викадрував з цієї групи постать Шевченка і вигравірував її на сталі; пізніше і російські майстри робили з цього фото гравюри на металі, дереві.

До 1859 р. належить ще одна фотографія Шевченка. На ній поет зображений на весь зріст, у смушковій шапці, кожусі і з палицею. Це невелике за розміром (9x12 см) фото дуже рідкісне. Виконав його, очевидно, теж А. Деньєр.

Під час перебування в Києві 1859 р. поет тричі фотографувався в І. Гудовського. На першому знімку він сидить на стільці в білій сорочці з темною краваткою і темному піджаку (за цією фотографією художник Г. Цисс 1929 р. виконав портрет олією). На другому — сидить на стільці біля столу в білому полотняному костюмі з палицею в руках. На третьому фото (погрудне) поет теж у білому костюмі з нахиленою вліво головою. З цього знімка Шевченко 1860 р. виконав офортний автопортрет.

До 1858—1859 рр. належить фотографія поета в темному костюмі, з якої 1859 р. М. Микешин зробив малюнок-портрет, репродукований ксилографією Є. Гогенфельдена в «Кобзарі» 1860 р., виданому коштом П. Симиренка. Цю фотографію Шевченко використав при роботі над офортним автопортретом 1860 р. Оригінал фото не зберігся.

Два останні знімки поета: в чорному костюмі, в білій сорочці з чорною краваткою і другий знімок (разом з Г. Честахівським) виконані невідомим фотографом у кінці 1860 р. або на початку 1861 р.