Шевченко сьогодні / Новини
02.11.2017 р. Поїдеш далеко...
Улітку випала нагода відвідати Густинський Свято-Троїцький жіночий монастир*. Перед відвідувачами він постає в усій своїй величі та красі.
Початки святої обителі сягають 1600 року. За роки свого існування монастир не один раз зазнавав розквіт і занепад, відродження, відновлення та розбудову, тричі закривався. У різні часи монастирю всіляко допомагали і про нього дбали гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа, полковники Лазар Горленко та Дмитро Горленко, княгиня Варвара Репніна-Волконська. Тут жив Іоасаф Білгородський. Монастир відвідували ієрусалимський патріарх Феофан, митрополит Петро Могила, антіохійський патріарх Макарій з сином Павлом Алеппським, митрополит Димитрій Ростовський, гетьман Петро Сагайдачний, Осип Бодянський, Григорій Сковорода та інші. Улітку 1845 року монастир відвідав Тарас Шевченко. Весною він, закінчивши навчання в Академії мистецтв (м. Петербург) та отримавши звання некласного художника, повернувся на Україну. Тарас Григорович планує тут постійно жити і працювати. За дорученням Київської археографічної комісії**, співробітником якої він був, Шевченко подорожує по Україні (Полтавщина, Чернігівщина, Київщина, Волинь, Поділля), змальовує архітектурні й археологічні пам'ятки, збирає фольклор, етнографічні матеріали, історичні відомості. 28 червня 1845 року Тарас Шевченко побував в Густині, маючи за мету змалювати архітектурні й історичні пам'ятки цієї стародавньої святої обителі.
Про малюнки, виконані в Густині, Шевченко згадує в повісті «Музикант»: «Если вы, благосклонный читатель, любитель отечественной старины, то, проезжая город Прилуки П[олтавской] г[убернии], советую вам остановиться на сутки в этом городе, а если это случится не осенью и не зимою, то можно остаться и на двое суток. И, во-первых, познакомьтеся с отцом протоиереем Илиею Бодянским, а во-вторых, посетите с ним же, отцом Илиею, полуразрушенный монастырь Густыню, по ту сторону реки Удая, верстах в трех от г. Прилуки. Могу вас уверить, что раскаиваться не будете… Тут все есть. И канал, глубокий и широкий, когда-то наполнявшийся водою из тихого Удая. И вал, и на валу высокая каменная зубчатая стена со внутренними ходами и бойницами. И бесконечные склепы, или подземелья, и надгробные плиты, вросшие в землю, между огромными суховерхими дубами, быть может, самим ктитором насажденными… Я, изволите видеть, по поручению К[иевской] а[рхеографической] комиссии посетил эти полуразвалиныи, разумеется, с помощию почтеннейшего отца Илии, узнал, что монастырь воздвигнут коштом и працею несчастного гетмана Самойловича в 1664 году, о чем свидетельствует портрет его яко ктитора, написанный на стене внутри главной церкви. Узнавши все это и нарисовавши, как умел, главные, или святые, ворота, да церковь о пяти главах Петра и Павла, да еще трапезу и церковь, где погребен вечныя памяти достойный князь Николай Григорьевич Репнин, да еще уцелевший циклопический братский очаг, – сделавши, говорю, все это, как умел, я на другой день хотел было оставить Прилуки…» Тут він зробив три акварелі з видами монастиря. Четвертий малюнок Шевченка, про який згадується в наведеному уровку повісті, тобто «...циклопический братский очаг...» (кухонна піч величезних розмірів), нині невідомий. Відвідини Шевченком монастиря припали на початок його відновлення після закритання у 1793 році. Понад 50 років свята обитель простояла недіючою. Огорожа, будівлі, церкви були пошкоджені, напівзруйновані. Сьогодні Густиня – це прекрасне місце для душевного спокою та відпочинку, для спілкування з Богом. За довгі роки свого існування вона стала місцем паломництва і святим місцем.
Примітки: * Густи́нський Свято-Троїцький монасти́р ‒– жіночий монастир Української православної церкви Московського патріархату. Розташований у селі Густиня , на правому березі річки Удай біля міста Прилуки Чернігівської області. Його заснував старець Іосаф з братіями, які прийшли з Києво-Печерської лаври, у 1600 році. Остаточно монастир був збудований 1674 року. Хоча Густинський монастирь і засновувався як чоловічий, після довгих перепетій історії він став жіночою обителлю. І сьогодні тут живуть 45 чорниць і послушниць зі всієї України. ** Киевская Археографическая комиссия – скорочена назва Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві, наукової установи, створеної 1843 р. при канцелярії київського, подільського й волинського генерал-губернатора для збирання і видання історичних документів, а з 1845 р. – й дослідження археологічних пам'яток. Шевченко був співробітником комісії у 1845–1847 рр. *** Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 2, № 205 (зображення), с.14 (примітки). – Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev7205.htm **** Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 2, № 204 (зображення), с.13 – 14 (примітки). – Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev7204.htm. ***** Подається за виданням: Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 2, № 228 (зображення), с. 19 (примітки). – Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev7228.htm.
Джерела: http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev7228.htm http://gustyn-mon.church.ua/
|
