---

24.10.2013 р. Творчість Кобзаря інтерпретували по-новому

---

У рамках участі у засіданні спеціалізованої вченої ради Луганського національного університету імені Тараса Шевченко, свою нову книгу презентував відомий вчений-літературознавець, доктор філологічних наук, професор і завідувач кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Григорій Клочек.

Науковець представив свою нову книжку, присвячену інтерпретації творчості нашого Кобзаря «Поетика візуальності Тараса Шевченка», яка вийшла друком кілька місяців тому. Ця праця вже була презентована на заході України, зокрема у Черкасах і Дрогобичі. А тепер з'явилася нагода представити її студентам, магістрантам, аспірантам і викладачам нашого університету.

Це монографічне дослідження зосереджено на аналізі мистецтва живописання словом Тараса Шевченка, що стало потужним джерелом енергії художнього впливу його поезій. Художні тексти Кобзаря аналізуються за допомогою методу «прочитання під мікроскопом» та «кінематографічного коду» і постають як своєрідна «кіномова» поета.

Григорій Клочек наголосив на тому, що його нова праця має на меті зруйнувати міф про те, що Шевченко – поет простий. Навпаки, його зрозуміти досить важко. Свою тезу дослідник проілюстрував цікавими прикладами із своєї нової книжки.

Основою для інтерпретації стала методика дослідження візуальності (рецептивна поетика), яка складає систему літературного твору. «Твір – це система, – стверджує Григорій Клочек, – це організм, де всі компоненти взаємодіють між собою і працюють на кінцевий результат».

Піднявши важливі питання розуміння постаті Шевченка, його значення для української літератури, вивчення в школі, дослідник викликав жвавий інтерес у всіх присутніх. Аналізуючи найвідоміші твори Тараса Шевченка (вірш «Садок вишневий коло хати», поема «Катерина»), науковець показав, що вони постають як окремі і самостійні «кінострічки». На його думку, це геніальна простота, за якою приховано багато прийомів.

Також дослідник поділився цікавими фактами із свого власного наукового життя, які припали на складні шістдесяті роки, і були пов'язані із такими відомими постатями, як Василь Стус, Михайлина Коцюбинська, Микола Вінграновський, Сергій Параджанов.