Львівська обл.
Пам'ятник Тарасу Шевченку у Львові. Відкрито 24 серпня 1992 року. Через чотири роки в комплексі з пам’ятником була відкрита бронзова «Хвиля Національного Відродження». Установлено у центрі міста на проспекті Свободи. Автори: скульптори – В. й А. Сухорські; архітектори Ю. Диба і Ю. Кромей. http://iloveukraine.com.ua/p/p13T3M |
Пам'ятник Тарасу Шевченку у Львові. Установлено біля входу в Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» на Чернечій Горі. Авторр: скульптор – Юрій Гав'юк. http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Тарасові_Шевченку |
Пам'ятник Тарасу Шевченку у Бродах. Установлено на площі Ринок. Автор – скульптор Б. Романець. http://serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Photo/Ukraine.Brody/IMG_3655.htm |
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Дрогобичі Установлено перед готелем «Тустань». http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Тарасові_Шевченку |
Пам'ятник Тарасу Шевченку у с. Завадів (Стрийський район) Відкрито 1 червня 1916 року. Установлено напроти церкви, біля школи. Автор: скульптор – Андрій Видра. http://fortuna-gazeta.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2008&Itemid=4 |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в с. Малехів (Жовківський р-н) Відкрито 24 серпня 2013 року. Установлено на площі села, неподалік каплички Покрови Пресвятої Богородиці. Автори: скульптор – Ярослав Трацько, архітектор – Василь Каменщик, чеканка – Роман Терех. http://myzhovkva.com/news/928 |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в Моршині Відкрито у 1997 році. Автори: скульптори – М.Посікіра, Л.Яремчук: архітектор – В.Каменщик. http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Тарасові_Шевченку |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в с. Нижанковичі (Старосамбірський район) . Відкрито у 1954 році. Установлено на території парку. http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Тарасові_Шевченку |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в Новояворівську (Яворівський район). Відкрито 12 липня 1997 року. http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Тарасові_Шевченку |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в Перемишлянах. Відкрито 1991 року. Установлено на вул. Галицькій. Автор: скульптор – В.Одрехівський. http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Тарасові_Шевченку |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в Радехові. Відкрито 1974 року. http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Тарасові_Шевченку |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в м. Сколе. Установлено на вулиці Стрийській. Автор: скульптор – В.Сколоздра. http://i279.photobucket.com/albums/kk149/arcovia/Skole/IMG_7683ss10min.jpg |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в м. Сокаль. Відкрито 1995 року. Установлено на площі Січових стрільців. Автори: скульптор – Еммануїл Мисько; архітектор – Василь Каменщик. http://www.wz.lviv.ua/news/41147 |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в м. Стрий. Пам'ятник «Будителям», де в одному монументі об'єднали постаті найславетніших українських класиків-літераторів — Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки. Відкрито 24 серпня 1995 року. Автори — Василь та Володимир Одрехівські. http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Тарасові_Шевченку |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в м. Стрий. Відкрито у 1958 році. Установлено у парку культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Тарасові_Шевченку |
Пам'ятник Тарасу Шевченку у Трускавці. Відкрито 8 вересня 1991 року. Установлено в центральній частині міста перед Палацом культури, який носить його ім’я. Фасад будинку ПК з 1991 року прикрашає велике панорамне мозаїчне панно за творами поета. Автори: скульптор – Р.Романович, архітектори – О. Скоп, М. Марфіян. http://iloveukraine.com.ua/p/Miht7v |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в м. Турка. Відкрито у 1990 році. http://serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Photo/UkraineTurka/IMG_8164.htm |
Пам’ятник Тарасу Шевченку у Червонограді. Відкрито 1996 року. Установлено на центральній площі Червонограда. http://wikimapia.org/23408598/ru/Памятник-Т-Г-Шевченко |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в с. Чишки (Пустомитівський р-н). Відкрито 23 червня 2013 року. http://vgolos.com.ua/news/u_chyshkah_na_lvivshchyni_vidkryly_pamrsquoyatnyk_tarasu_shevchenku_foto_89713.html |
Пам'ятник Тарасу Шевченку в м. Яворів. Відкритий 24 серпня 1996 року. Автори: скульптори – Петро Штаєр та Петро Чепель. http://zik.ua/ua/news/2013/03/09/397649 |