Тарас Шевченко. Буквар

До книги увійшли фототипічне видання «Букваря южнорусского 1861 року», укладеного і виданого Т.  Г. Шевченком, тексти для читання з нього в сучасній транскрипції, розповідь про історію і драматичну долю першовидання, про педагогічні погляди та просвітницькі задуми Кобзаря, про його щиру любов до дітей. Видання ілюстроване фоторепродукціями картин та малюнків Т. Г. Шевченка.

Шевченко Т. Заповіт : мовами народів світу / Т. Шевченко; упоряд. Д. Ф. Красицький. – К. : Вид-во АН УРСР, 1960. – 96 с. – Текст 44 мовами народів світу.

«Як умру то поховайте, мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій». Ці слова знайомі кожному українцю. «Заповіт» Тараса Шевченка на певному етапі увінчав його творчість. Адже написаний він був у важкий для нього період – під час важкої хвороби. Але письменникові судилося прожити ще 15 років, а його «Заповіт» набув надзвичайної популярності.

Твір Шевченка має неабияке значення у світовій літературі. Поезія перекладена більш як 150 мовами світу, на слова написано понад півсотні музичних творів.

Бородін В. С. Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. – К. : Дніпро, 1976.

У книзі відомого шевченкознавця розповідається про історію виходу в світ першого «Кобзаря». Автор проводить аналіз документальних джерел цензурування рукопису поета, висвітлює особливості його набору та друкування, розповідає про винятковий успіх «Кобзаря» у читачів.

Дослідник зазначає, що «ця невелика книжечка з восьми творів молодого поета, недавнього кріпака, одразу ж поставила ім’я Шевченка на перше місце в українській літературі».

Шевченко Т. Г. Кобзар. Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року. – К. : Вид-во АН УРСР, 1962.

Видання є фототипічним відтворенням унікального позацензурного примірника «Кобзаря Т. Шевченка» 1840 р.

Як відомо, вперше «Кобзар» був виданий у 1840 році в Санкт-Петербурзі. До збірки увійшло вісім творів: «Думи мої, думи мої...» «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови...»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова» та  «Тарасова ніч».

Особливість цього «Кобзаря» – офорт на початку книги за малюнком Василя Штернберга: народний співак-кобзар з хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці.

Вихід цього «Кобзаря» – подія величезного літературного й національного значення. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року.

Шевченко Т. «Заповіт» мовами народів світу / Упоряд. Б. В. Хоменко; Вступ. ст. Б. В. Хоменка; Ред. тому А. О. Білецький. – К. : Наук. думка, 1989. – 248 с.

Славетний вірш Великого Кобзаря «Заповіт» подано мовою оригіналу та в перекладі 150 мовами народів світу. Друкується по одному перекладу кожною із цих мов, про інші переклади сказано в примітках.

Шевченко Т. Мала книжка. – К. : Наукова думка, 1989.

Факсимільне видання так званої захалявної , чи Малої книжки – рукописної збірки віршів Тараса Шевченка, написаної під час перших чотирьох років заслання (1847 – 1850).

Шевченко Т. Г. Три літа:

Автографи поезій 1843 – 1845 років / Підготовка текстів та післямова Є. С. Шабліовського. – К.: Наукова думка, 1967. – 148 с.

Рукописний збірник поезій «Три літа» відомий своїм надзвичайно цінним змістом і трагічною історією. Рукою поета тут записані революційні твори «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим...», «Заповіт» та інші періоду 1943 – 1845 рр.

Під час арешту Т. Г. Шевченка 5 квітня 1847 року жандарми відібрали в нього всі папери і серед них цей рукописний збірник. Саме за вміщені тут твори Микола І покарав геніального поета і художника засланням у солдатчину з суворою забороною писати і малювати.

На спомин 50-х роковин смерти Тараса Шевченка 1861 – 1911. – Москва : Типографія К. Л. Меньшова, 1912.

Ця книга має велике значення. Видав її 1912 року «Комітет по упорядкуванні Шевченківських свят» у Москві відповідно до своєї ухвали від 30 квітня 1911 року.

Видання мовою численних документів розповідає про ретельність підготовки та масштабність проведення заходів, які проходили 26 лютого й упродовж майже всього березня 1911 року в Москві з нагоди 50-х роковин від дня смерті Тараса Шевченка. Їх організувала наукова й літературно-мистецька громадськість міста як вияв великої шани до українського поета, який перебував тут у 1844, 1845, 1858 і 1859 роках.

Ювілейні події, про які розповідає книга, сприяли передусім усебічному науковому осмисленню літературної і малярської спадщини українського генія, налаштовували на об'єктивне розуміння його діяльності не тільки в національному, а й у світовому вимірі.

Плавай, плавай, лебедонько. Пісенник. – К. : Музична Україна, 1993.

«Великий Шевченко тим, що він поет української нації, але ще більший тим, що він поет народний» – сказав про поета А. Луначарський. Шевченко розкрив світові волелюбну душу народу. Ще за життя почали створюватися пісні на його слова. Мелодії до них складали прості, часто неписьменні селяни, для яких вірші Шевченка були настільки близькі й зрозумілі, настільки глибоко відтворювали їхні мрії і сподівання, що сприймалися як народні.

Пісенник містить народні пісні на слова Т. Шевченка. У цьому виданні відібрані кращі зразки Шевченкових пісень. Ставши найбільш популярними, вони дістали право репрезентувати твори поета в народній музичній інтерпретації.

Пісні на вірші Тараса Шевченка. – Луганськ : 2010. – 42 с.

Вірші Тараса Шевченка дуже мелодійні. Недарма їх поклали на музику багато композиторів. Таку спробу зробив і я, Олег Поколенко, доцент кафедри фізики Донбаського державного технічного університету. Збірку пісень присвячую 200-річчю з дня народження великого Кобзаря.

Почтовые марки

У альбомі луганського колекціонера Вадима Кирєєва зібрано стандартні та художні поштові марки й конверти СРСР та України, оригінальні марки на художніх конвертах із сюжетами, присвяченими життю і творчості видатного українського поета Тараса Шевченка.

Вінок Т. Шевченкові із віршів: українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів [Збірка з примітками М. Комарова]. – Одеса: друкарня «Акц. Южно-Русскаго О-ва Печатного Дела», 1912. – 324 с.

«Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів» – літературний альманах, упорядкований М. Комаровим, художнє оформлення Л. Квачевського. Містить твори (деякі – мовою оригіналу, зокрема білоруською та польською), що друкувалися від 1841 по 1912 рр. в періодиці, більша частина їх коментується. Серед авторів – І. Франко, Леся Українка, Панас Мирний, М. Старицький, А. Кримський, М. Некрасов, Янка Купала, Б. Залєський та ін.

Утвердження української правди. – Луганськ : Знання, 2000. – 116 с.
Документально-публіцистична робота висвітлює історію спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку в Луганську. Як пересвідчиться читач, луганці мають дякувати за цей монумент-дарунок не лише свідомому українству міста, області, України, а насамперед українству світу, що переконливо підтверджується документами.

Шевченкова криниця: Збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка / Вступ. слово Л. І. Андрієвського. Упорядн. В. Дорошенко, Т. В. Майданович. – К. : Криниця. 2003. – 288 с.: портр. (Сер. «Скарби Тарасової Гори»).

«Шевченкова криниця» – це збірник найвідоміших, особливо яскравих і змістовних висловів (афоризмів) і ширших уривків із поетичних творів Тараса Шевченка та його прозової спадщини: повістей, драматичних творів, листів, щоденника тощо.

Ця книга має велике теоретичне і практичне значення для всіх шанувальників української літератури, які зможуть, більш ефективно використати творчі надбання Т. Г. Шевченка в навчанні та в повсякденній діяльності.